Душа томится, сердце ноет
О близких, о своем пути,
Но нежной Ты Своей рукою
Снимаешь тяжести мои.
Потоком сладким в душу льются
Любви и верности слова:
"Я умер за тебя однажды,
Чтоб ты жила, жила, жила!
Я твой небесный Утешитель,
Помощник в жизненном пути,
И верный жизни Я Учитель,
Чтоб благодатью были дни!
Я приготовил вам обитель,
А это значит - весь твой дом
Уже записан в Книгу Жизни
И пробужденья ждет лишь он!"
Спасибо, щедрый мой Спаситель,
Всю благодарность не объять -
Великий мира Искупитель
Пришел меня благословлять!
Наталия Минаева,
Рига, Латвия
"Он ввел меня в дом пира, и знамя Его надо мною - любовь". Песня Песней 2:4
Любовь Моя - поэзия души...и это все о Нем
Прочитано 7961 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Как на Снятной Горе... - Варвара Скобарка размышления после посещения монастыря на Снятной Горе в нынешнюю Дмитриевскую Субботу и не только...
8.11.10.
P.S. А парк почти весь вырубили. Строить, наверное, что-то собрались...
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
