Ховається сонце за пругом.
На жовтих листках Надвечір’я
Ліричну елегію пише
пучками сліпучого сяйва.
Так пишуть найближчому другу –
З любов’ю, зі щемом, з довір’ям -
Прощальну записку. Все дише
І світлом і смутком. Тут зайва
Поезій земних велемовність:
Всіх слів не знайти в словникові!
І згущенням фарб синтетичних
Не можна краси передати!
Римуєтся осінь й духовність,
Коли поміж кленів величних
Від дива замреш на пів-слові.
І можеш лиш сльози ковтати.
І поруч Творця відчувати.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Еще раз о фарисее и мытаре - Николай Николаевич Но сегодня так много лукавства и искажения. Пожалуйста, не лукавьте перед Богом, не нужно представлять себя безусловно безгрешным, как сегодня учат некоторые граждане Кореи. И не нужно стараться быть “достаточно хорошим” для спасения. Бог никогда не примет такой жертвы, ведь жертва уже была принесена.
