Изя Шмуль,
США. Колони
Христианин. Люблю Бога. Хочу всегда Его славить.
Прочитано 9404 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Счастливая! Слава Богу, что Ваша жена нашла в Вас заботу и поддержку, а Вы в ней. Комментарий автора: Спасибо,Лариса. Желаю вам огромного счастья, любви и
радости.
Ирина Фридман
2008-02-29 08:18:42
Редкое явление, такие слова от мужчины.
Да хранит вас Бог. Комментарий автора: Спасибо,Ирина.Дай вам Бог слышать подобные слова в свой
адрес и ПОЧАЩЕ!!!
Ася Винтер
2008-02-29 19:15:24
Изя, я тоже восхищаюсь вашим творчеством! Пожалуйста, пожелайте и мне чего-нибудь хорошего! Комментарий автора: Асечка, я вам желаю, чтобы вашу открытость, доверчивость, непосредственность, веру, сердечную чистоту и деткое
очарование, которое, Слава Богу, вы сохранили оценивал не
только Господь. Он то очень это оценивает!!! Желаю, чтобы
как можно больше людей это ОЦЕНИВАЛИ и ЛЮБИЛИ ВАС!!!!!!!
Аминь!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
